Поїздка в Тернопіль. Продовження

Поїздка в Тернопіль. Продовження

Це продовження до статті “Поїздка в Тернопіль. Початок“.

Ми підійшли до Тернопільського національного економічного університету. По дорозі до входу в універ я зустрів багато негрів. Це свідчить про що цей університет є дуже популярним і одним з кращих не тільки в Тернополі, а й і в Україні, що сюди з’їжджаються з різних країн.

Біля входу нас вже чекав мій інший одногрупник – Паша. Тоді ми разом зайшли в універ. У вахтера я запитав куди мені іти з моєю проблемою (справою). Мені підказали і я пішов. При виході на сходи стоїть охорона. Я пішов на третій поверх. Там сидить вся адміністрація. Такий довгий коридор. Зайшов в кабінет “Навчальна частина”, звідти мене відправили в кабінет “Навчальна частина. Заочне відділення”. Кабінет був закритий, почекав трохи, десь 30 хв. , прийшла викладач (чи хто) я їй розповів, що мені потрібно. Вона почала шукати, але моєї справи так і не знайшла. Тоді вона мене відправила в “Приймальну комісію”. Там знайшли мене в комп’ютері записали номер моєї справи і пішли шукати мою папку. Зробили мені копії мого диплома і додатку. Поставили печатки, як у нотаріуса. Мені ще потрібен був договір, але його не було, бо його мали скласти на першій сесії. А він мені був потрібен, але як виявиться на наступний день – він не потрібен. Я пішов отримувати договір. Показав паспорт, поставив підписи і отримав свій договір. Там такий цікавий принтер стоїть, ще таких не бачив. Друкує двохсторонньо і ще й сам ставить печатки. Печатка получилася геть як справжня. В універі я провів близько двох годин.

Важливі справи я вирішив, тепер можна і прогулятися містом.

Після головних справ ми пішли в магазин, що б перекусити. Далі Паша нас залишив, бо пішов у справах. Ми з Юлею пішли до озера яке розміщене неподалік.

Поїздка в Тернопіль. Продовження

Воно таке велике і розміщене в місті.  Зробив декілька фоток. Час до мого від’їзду ще був, то ми вирішили дійти до автовокзалу пішки. Хоча точної дороги до нього ми не знали :).

Біля озера є дорога, яка встелена кам’яною бруківкою, по якій не дуже зручно їхати. Пройшовши озеро ми пришли до парку. Там було розміщене “Дерево щастя”.

Дерево щастя

Далі ми зустріли східці з водою, типу водоспад. Прикольна штука, такого в Рівному немає.

Східці з водою

Пройшовши по цих сходинках ми побачили невеличкий фонтанчик.

Далі ми пішли шукати дорогу до автовокзалу. йшли ми біля якогось напевно парку. Там була огорожа напів розвалена. Біля тієї огорожі сиділи люди – розмовляли, ми спитали – як пройти до автовокзалу. нам відповіли, що потрібно йти прямо. Ми йшли і побачили знайомий нам автовокзал. Я пішов у касу автовокзалу і придбав білет на свою маршрутку. Почекавши трохи – приїхала маршрутка. Я попрощався з Юлею і сів на своє місце. Через 5 хвилин я вирушив до Рівного.

Ось така моя історія подорожі до Тернополя.

Постовий: Якщо ви часто ввозите щось із-за кордону, то митний брокер це та послуга яка допоможе вам у митному оформленні вашого товару.

One thought on “Поїздка в Тернопіль. Продовження

  1. “Це свідчить про що цей університет є дуже популярним і одним з кращих не тільки в Тернополі, а й і в Україні”
    Та нічого подібного. Це лише свідчить про золоте корито і комерційність навчання в Тернополі. Відповідно – не якісність.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *